Aoasm.ru

Медицинский портал
0 просмотров
Рейтинг статьи
1 звезда2 звезды3 звезды4 звезды5 звезд
Загрузка...

Вильпрафен — инструкция, показания, состав, способ применения

Вильпрафен — инструкция, показания, состав, способ применения

Что следует знать о профилактике и лечении заболеваний у детей и взрослых!

Мягкое снижение

Синдром сухого глаза?

Синдром сухого глаза?

Эффективное лечение независимо от причин!

Раскрой французские секреты anti-age с «умными» капсулами!

Клинически доказанный эффект и европейский опыт применения

Кашель? Бронхит?

Кашель? Бронхит?

Лечение кашля на всех его этапах!

Беспокоит метеозависимость?

Беспокоит метеозависимость?

Как остаться собой при любой погоде?

Вильпрафен солютаб таблетки, дисперг. по 1000 мг №10 (5х2)

Вильпрафен таблетки, п/плен. обол. по 500 мг №10

Инструкция для Вильпрафен

Склад

діюча речовина: josamycin;

1 таблетка містить джозаміцину 500 мг;

допоміжні речовини: метилцелюлоза, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, полісорбат, натрію карбоксиметилцелюлоза, тальк, магнію стеарат, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е 171), алюмінію гідроксид, сополімер метакрилової кислоти та її ефірів.

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору, довгасті, двоопуклі, з рискою посередині.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного застосування. Макроліди. Код АТХ J01F A07.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Джозаміцин – антибіотик із групи макролідів широкого спектра дії, активний відносно грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, включаючи облігатні анаероби. Препарат активний також відносно мікоплазм і хламідій.

Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо препарат швидко абсорбується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1 годину після прийому. Через 45 хв після прийому 1 г препарату середня концентрація джозаміцину в плазмі становить 2,4 мг/л.

Джозаміцин добре проникає через біологічні мембрани і накопичується в різних тканинах: у легеневій та лімфатичній тканинах, піднебінних мигдаликах, органах сечовидільної системи, шкірі та м’яких тканинах. Зв’язування з білками плазми не перевищує 15 %. Джозаміцин метаболізується в печінці та повільно виводиться з жовчю, а в незначній кількості (менше 15 %) – з сечею.

Показання

Інфекційні захворювання, спричинені чутливими до джозаміцину мікроорганізмами: інфекції ЛОР-органів та дихальних шляхів, стоматологічні інфекції, інфекції шкірного покриву та м’яких тканин, інфекції сечостатевої системи.

Вільпрафен ® також рекомендований для застосування пацієнтам з алергійними реакціями на пеніцилін.

Протипоказання

Підвищена чутливість до діючої речовини, а також до будь-яких компонентів препарату; виражені порушення функції печінки і жовчовивідних шляхів.

Одночасне застосування з ерготаміном, дигідроерготаміном, цизапридом, пімозидом, івабрадином, колхіцином. Препарат протипоказаний жінкам, які годують груддю дитину, яка отримує цизаприд.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Джозаміцин є субстратом та інгібітором ізоферментів цитохрому P450 3A. Одночасне застосування джозаміцину з лікарськими засобами, які є субстратами цитохрому P450 3A, може збільшити рівень лікарських засобів у плазмі крові.

Протипоказані комбінації

Ерготамін та дигідроерготамін: можливий розвиток ерготизму з ризиком розвитку некрозу кінцівок (внаслідок зниженої печінкової екскреції ерготаміну/дигідроерготаміну).

Одночасне застосування алкалоїдів ріжків може спричинити підвищену вазоконстрикцію, скорочення судин. Тому слід уникати одночасного застосування алкалоїдів ріжків, і у разі наявності периферичних проявів та симптомів ерготизму припинити застосування препарату та розпочати відповідне лікування, зокрема місцеве тепло та прийом вазодилататорів.

Цизаприд: підвищений ризик виникнення шлуночкової аритмії, включаючи аритмію типу torsade de pointes.

Пімозид: підвищений ризик виникнення шлуночкової аритмії, включаючи аритмію типу torsade de pointes.

Івабрадин: підвищення концентрації івабрадину в плазмі крові та розвиток побічних реакцій (внаслідок зниженого метаболізму в печінці у зв’язку з дією джозаміцину).

Колхіцин: підвищений ризик побічних ефектів колхіцину аж до можливого летального наслідку.

Комбінації джозаміцину з іншими лікарськими засобами, що не рекомендуються

Ебастин: підвищений ризик шлуночкової аритмії в схильних пацієнтів (вроджений синдром подовженого інтервалу QT).

Похідні ріжків допамінергічної дії (бромокриптин, каберголін, лізурид, перголід): підвищення концентрації дофаміну в плазмі з можливим підвищенням рівня його активності або появи симптомів передозування.

Джозаміцин може підвищувати дію бромокриптину мезилату та спричиняти сонливість, запаморочення, атаксію та інші побічні реакції. У разі інтоксикації бромокриптину мезилатом рекомендовано тимчасово припинити застосування останнього.

Триазолам: джозаміцин може підвищувати дію триазоламу та спричиняти сонливість. У разі передозування триазоламу рекомендовано тимчасово припинити застосування препарату. Повідомлялось про підвищену частоту деяких побічних реакцій (розлади поведінки).

Галофантрин: підвищений ризик шлуночкової аритмії типу torsade de pointes. При можливості припинити застосування макролідів. Якщо необхідне одночасне застосування даних лікарських засобів, слід перед застосуванням визначити тривалість інтервалу QT та надалі регулярно контролювати ЕКГ.

Дизопірамід: ризик збільшення побічних ефектів дизопіраміду: тяжка гіпоглікемія, подовження інтервалу QT та тяжка форма шлуночкової аритмії, включаючи аритмію типу

torsade de pointes. При необхідності одночасного застосування даних лікарських засобів слід регулярно проводити клініко-біологічні дослідження та контроль ЕКГ.

Такролімус: підвищення концентрації такролімусу до рівня, що призводить до ураження нирок. Необхідно регулярно контролювати рівень такролімусу в крові.

Терфенадин та астемізол: одночасне застосування джозаміцину та антигістамінних засобів, що містять терфенадин чи астемізол, може спричинити затримку екскреції антигістамінних засобів. Це може призвести до аритмії, яка загрожує життю (див. розділ «Особливості застосування»).

Комбінації джозаміцину та інших засобів, що вимагають особливих застережень

Карбамазепін: підвищення концентрації карбамазепіну у в плазмі крові з симптомами передозування в результаті зниження його метаболізму в печінці. Лікування проводиться під клінічним спостереженням, з контролем концентрації карбамазепіну в плазмі крові та зі зниженням дози при необхідності.

Циклоспорин: підвищення рівня циклоспорину та креатиніну в крові, що підвищує нефротоксичний ризик. Необхідно регулярно контролювати концентрацію циклоспорину в крові, функцію нирок та проводити корекцію дози циклоспорину під час та після застосування макролідів.

Пероральні антикоагулянти: джозаміцин може посилити дію пероральних антикоагулянтів, таких як варфарин та його похідні, які є антагоністами вітаміну К. Джозаміцин знижує синтез вітаміну К бактеріями кишечнику. У разі виникнення кровотечі може бути рекомендовано припинити застосування джозаміцину та/чи пероральних антикоагулянтів та застосовувати вітамін К залежно від тяжкості кровотечі чи ступеня коагулопатії на підставі показника протромбінового часу чи міжнародного нормалізованого відношення.

Силденафіл: підвищення концентрації силденафілу із ризиком зниження артеріального тиску. У разі одночасного застосування з джозаміцином на початку лікування слід призначати мінімальні дози силденафілу.

Взаємодії, які слід брати до уваги:

Теофілін (та за екстраполяцією — амінофілін): існує ризик підвищення концентрації теофіліну в плазмі крові, особливо у дітей. Рівень теофіліну може підвищуватися внаслідок подовженого періоду напіввиведення. У разі виявлення токсичності теофіліну слід відповідним чином відкоригувати доз теофіліну та контролювати концентрацію теофіліну в крові.

Особливі випадки зміни МНВ.

У пацієнтів, які застосовують антибіотики, виявлено численні випадки підсилення дії антагоністів вітаміну К. У разі наявності інфекційного та запального процесу складно встановити причину зміни МНВ. Визначеними факторами ризику зміни МНВ є вік, загальний стан пацієнта. Хоча зміни МНВ можуть виникати внаслідок застосування деяких антибіотиків: фторхінолонів, макролідів, циклінових антибіотиків, ко-тримазолу та деяких цефалоспоринів.

Читать еще:  Эндометрий13мм, а плодного яйца нет, и коричневые выделения

Особливості щодо застосування

Тяжкі шкірні побічні реакції

В деяких пацієнтів після застосування джозаміцину спостерігалися тяжкі шкірні побічні реакції, такі як токсичний епідермальний некроліз та синдром Стівенса–Джонсона. При виникненні тяжких шкірних реакцій слід припинити застосування джозаміцину та призначити лікування та/чи вжити відповідних заходів.

Дисфункція печінки

Застосування джозаміцину не рекомендовано пацієнтам з порушенням функції печінки. У пацієнтів з печінковими розладами можливе підвищення рівня препарату в крові, тому таким пацієнтам слід з обережністю застосовувати джозаміцин. При необхідності застосування слід регулярно контролювати показники функції печінки та у разі потреби знижувати дозу препарату. Як правило, при тривалості лікування понад 15 днів у пацієнтів із захворюваннями печінки і жовчовивідних шляхів необхідно контролювати функцію печінки.

Гіперчутливість до еритроміцину та інших макролідних антибіотиків

Слід застосовувати з обережністю при відомій гіперчутливості до еритроміцину чи інших макролідних антибіотиків.

Перехресна стійкість антибіотиків групи макролідів

Слід враховувати можливість перехресної стійкості до різних антибіотиків групи макролідів (наприклад, мікроорганізми, що є стійкими до лікування спорідненими за хімічною структурою антибіотиками, можуть бути також резистентними і до джозаміцину).

Резистентність до препарату

Як і при застосуванні інших макролідів, застосування джозаміцину, особливо протягом тривалого періоду, може призвести до розвитку резистентних мікроорганізмів чи грибкової інфекції; в таких випадках застосування лікарського засобу слід припинити та призначити відповідне лікування.

Псевдомембранозний коліт

При застосуванні джозаміцину повідомлялось про розвиток псевдомембранозного коліту (див. розділ «Побічні реакції»), що слід брати до уваги у разі розвитку у пацієнта тяжкої діареї під час чи після застосування джозаміцину. У разі виникнення псевдомембранозного коліту застосування лікарського засобу слід припинити та почати відповідне лікування. В даній ситуації протипоказані лікарські засоби, що пригнічують перистальтику кишечнику.

Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами

Як правило, не рекомендоване одночасне застосування джозаміцину та ебастину, похідних ріжків допамінергічної дії (бромокриптину, каберголіну, лізуриду, перголіду), триазоламу, галофантину, дизопіраміду, такролімусу, терфенадину та астемізолу (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Існують обмежені дані щодо застосування джозаміцину у період вагітності. Відсутні докази при проведенні досліджень на тваринах щодо тератогенності чи затримки розвитку при застосуванні препарату в терапевтичних дозах. Препарат слід застосовувати вагітним чи жінкам з підозрою на вагітність тільки тоді, коли потенційна користь для жінки перевищує ризик для плода.

Джозаміцин виділяється з грудним молоком. Слід проконсультуватися з лікарем щодо годування груддю, який оцінить користь застосування препарату для матері та можливий ризик для дитини. Існують докази проникнення більшості макролідів, включаючи джозаміцин, в грудне молоко. Хоча кількість препарату, яку отримує новонароджений, є низька. Основний ризик полягає в порушенні мікрофлори кишечнику у дитини. Таким чином, грудне вигодовування можливе. У разі виникнення у дитини змін з боку шлунково-кишкового тракту (кандидоз кишечнику, діарея) необхідно припинити грудне вигодовування (чи прийом препарату).

У разі призначення цизаприду немовлятам чи новонародженим, мати, яка годує груддю, не повинна приймати макроліди через потенційний ризик побічної дії на плід (torsades de pointes).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Негативного впливу на здатність керувати автомобілем і механізмами не виявлено.

Спосіб застосування та дози

Рекомендована доза для дорослих становить 1–2 г (2–4 таблетки) за 2­-3 прийоми.

У тяжких випадках дозу можна збільшити до 3 г і більше.

Рекомендована доза для дітей віком від 5 років становить 40–50 мг/кг маси тіла на день, розділена на кілька прийомів. Для досягнення чіткого дозування застосовують інші лікарські форми лікарського засобу Вільпрафен ® .

Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи невеликою кількістю рідини. Препарат застосовують між прийомами їжі.

Зазвичай тривалість лікування визначає лікар. Відповідно до рекомендації ВООЗ щодо застосування антибіотиків, тривалість лікування стрептококових інфекцій становить не менше 10 днів.

Вільпрафен ® застосовують дітям віком від 5 років, неможливо досягти чіткого дозування джозаміцину в лікарській формі таблетки для застосування дітям віком до 5 років.

Передозування

При передозуванні можливі шлунково-кишкові розлади, такі як нудота, біль у животі і діарея, для яких має бути призначено відповідне лікування. Лікування симптоматичне.

Побічні ефекти

Як і при застосуванні інших макролідів, у деяких випадках спостерігались незначні алергічні реакції (кропив’янка та інші шкірні висипання), а також помірні розлади з боку шлунково-кишкового тракту (анорексія, нудота, блювання, дискомфорт у животі, діарея).

Після проведення тестів, що оцінювали функцію печінки, повідомлялося про деякі випадки початкової гепатобіліарної недостатності, яка була оборотною після відміни лікування. Повідомлялось про випадки набряку обличчя.

Побічні реакції класифіковані за частотою їх виникнення: дуже часто ≥1/10, часто ≥1/100 та Посмотреть цены для других видов «Вильпрафен»

Вильпрафен и Вильпрафен Солютаб

вильпрафенВильпрафен ® (лат. Wilprafen ® ) и Вильпрафен ® Солютаб (лат. Wilprafen ® solutab) — антибиотики класса макролидов. Действующее вещество у обоих лекарств одно — джозамицин.

Лекарственные формы Вильпрафена

Вильпрафен выпускается в виде таблеток, покрытых пленочной оболочкой белого цвета, продолговатой формы с надрезами посередине и выпуклыми краями, каждая из таблеток содержит 500 мг джозамицина.

Вильпрафен Солютаб выпускается в виде диспергируемых (растворимых) таблеток белого или белого с желтоватым оттенком цвета, продолговатой формы, с надписью «JOSA» и риской на одной стороне таблетки и надписью «1000» – на другой. Имеет сладкий вкус и запах клубники. Каждая из таблеток Вильпрафена Солютаба содержит 1000 мг джозамицина в виде джозамицина пропионата.

Микроорганизмы, в отношении которых активен Вильпрафен и Вильпрафен Солютаб
  • грамотрицательных бактерий: Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, некоторых видов Shigella, Haemophilus influenzae, Bordetella pertussis,Bacteroides fragilis
  • грамположительных бактерий: Staphylococcus spp., Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae,Peptococcus spp., Peptostreptococcus spp., Clostridium perfringens,Streptococcus spp., включая Streptococcus pyogenes и Streptococcus pneumoniae
  • внутриклеточных паразитов: Mycoplasma spp., включая Mycoplasma hominis, Mycoplasma pneumoniae, Chlamydia spp., включая Chlamydia trachomatis, Chlamydia pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Legionella pneumophila
Показания к применению Вильпрафена
Способ применения Вильпрафена и дозы
  • пациенты старше 14 лет принимают в сутки 1-2 г, разделенной на три приема (первая доза должна быть не менее 1 г) между приемами пищи
  • дети до 14 лет принимаю Вильпрафен в виде суспензии в дозе 30-50 мг на кг веса в сутки, разделенной на три порции, при этом у новорожденных и детей до 3 месяцев доза должна быть подобрана точно исходя из веса тела ребенка
  • длительность приема при стафилококковой инфекции — не менее 10 дней, при лечении угрей — до 4 недель.
Читать еще:  Чешутся половые губы и побаливает клитор
Применение Вильпрафена в схемах эрадикации Helicobacter pylori

Научное общество гастроэнтерологов России рекомендует применять Вильпрафен (джозамизин) как альтернативу кларитромицину в трех основных схемах первой линии эрадикации Helicobacter pylori (см. Стандарты диагностики и лечения кислотозависимых и ассоциированных с Helicobacter pylori заболеваний (4-ое московское соглашение), принятые Х съездом НОГР 5.03.2010 г.): Российский вильпрофен

Вариант 1. Один из ингибиторов протонной помпы в стандартной дозировке (омепразол 20 мг, лансопразол 30 мг, пантопразол 40 мг, эзомепразол 20 мг, рабепразол 20 мг 2 раза в день), амоксициллин (500 мг 4 раза в день или 1000 мг 2 раза в день) и вильпрафен (1000 мг джозамицина 2 раза в день) в течение 10–14 дней.

Вариант 2. Препараты, используемые при первом варианте (один из ИПП в стандартной дозировке, амоксициллин и Вильпрафен) с добавлением четвертого компонента — висмута трикалия дицитрата 120 мг 4 раза в день или 240 мг 2 раза в день продолжительностью 10–14 дней.

Вариант 3 (при наличии атрофии слизистой оболочки желудка с ахлоргидрией, подтвержденной при рН-метрии). Амоксициллин (500 мг 4 раза в день или 1000 мг 2 раза в день), Вильпрафен (1000 мг джозамицина 2 раза в день) и висмута трикалия дицитрат (120 мг 4 раза в день или 240 мг 2 раза в день) продолжительностью 10–14 дней.

Профессиональные медицинские статьи, касающиеся применения Вильпрафена при эрадикации Helicobacter pylori
  • Верткин А.Л., Машарова А.А. Лечение язвенной болезни в современной клинике // Лечащий врач. – 2000. – № 8. – с. 14–19.
Другие лекарства с действующим веществом джозамицин

В России других лекарств с действующим веществом джозамицин, кроме Вильпрафена и Вильпрафена Солютаба, нет. В Европе зарегистрированы брэнды джозамицина: Josalid, Josacine, Iosalide, Josamina, в Японии — Josamy.

По фармакологическому указателю Вильпрафена и Вильпрафен солютаб относятся к группе «Макролиды и азалиды». По АТХ Вильпрафена и Вильпрафен солютаб входят в группу «J01 Антибактериальные препараты для системного использования» и имеют код «J01FA07 джозамицин».

Вильпрафен ® Солютаб (Wilprafen ® Solutab)

в блистере 5 или 6 шт.; в пачке картонной 2 блистера.

Описание лекарственной формы

Белые или белые с желтоватым оттенком продолговатой формы таблетки, сладкие, с запахом клубники. С надписью «IOSA» и риской на одной стороне таблетки и надписью «1000» — на другой.

Фармакологическое действие

Фармакодинамика

Препарат применяется для лечения бактериальных инфекций; бактериостатическая активность джозамицина, как и других макролидов, обусловлена ингибированием синтеза белка бактерий. При создании в очаге воспаления высоких концентраций оказывает бактерицидное действие.

Джозамицин высоко активен в отношении внутриклеточных микроорганизмов (Chlamydia trachomatis и Chlamydia pneumoniae, Mycoplasma pneumoniae, Mycoplasma hominis, Ureaplasma urealyticum, Legionella pneumophila); грамположительных бактерий (Staphylococcus aureus, Streptococcus pyogenes и Streptococcus pneumoniae (pneumococcus), Corynebacterium diphtheriae), грамотрицательных бактерий (Neisseria meningitidis, Neisseria gonorrhoeae, Haemophilus influenzae, Bordetella pertussis), а также против некоторых анаэробных бактерий (Peptococcus, Peptostreptococcus, Clostridium perfringens). Незначительно влияет на энтеробактерии, поэтому мало изменяет естественную бактериальную флору ЖКТ . Эффективен при резистентности к эритромицину. Резистентность к джозамицину развивается реже, чем к другим антибиотикам из группы макролидов.

Фармакокинетика

После приема внутрь джозамицин быстро и полностью всасывается из ЖКТ , прием пищи не влияет на биодоступность. Cmax джозамицина в сыворотке достигается через 1–2 ч после приема. Около 15% джозамицина связывается с белками плазмы. Особенно высокие концентрации вещества обнаруживаются в легких, миндалинах, слюне, поте и слезной жидкости. Концентрация в мокроте превышает концентрацию в плазме в 8–9 раз. Накапливается в костной ткани. Проходит плацентарный барьер, секретируется в грудное молоко. Джозамицин метаболизируется в печени до менее активных метаболитов и экскретируется главным образом с желчью. Экскреция препарата с мочой менее 20%.

Показания препарата Вильпрафен ® Солютаб

Острые и хронические инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами, например:

инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов — ангина, фарингит, паратонзиллит, ларингит, средний отит, синусит, дифтерия (дополнительно к лечению дифтерийным анатоксином), а также скарлатина в случае повышенной чувствительности к пенициллину;

инфекции нижних дыхательных путей — острый бронхит, обострение хронического бронхита, пневмония ( в т.ч. вызванная атипичными возбудителями), коклюш, пситтакоз;

стоматологические инфекции — гингивит и болезни пародонта;

инфекции в офтальмологии — блефарит, дакриоцистит;

инфекции кожных покровов и мягких тканей — пиодермия, фурункулез, сибирская язва, рожа (при повышенной чувствительности к пенициллину), угри, лимфангит, лимфаденит, венерическая лимфогранулема;

инфекции мочеполовой системы — простатит, уретрит, гонорея, сифилис (при повышенной чувствительности к пенициллину), хламидийные, микоплазменные ( в т.ч. уреаплазменные) и смешанные инфекции.

Противопоказания

гиперчувствительность к антибиотикам-макролидам;

тяжелые нарушения функции печени.

Применение при беременности и кормлении грудью

Разрешено применение при беременности и в период грудного вскармливания после врачебной оценки пользы/риска. Европейское отделение ВОЗ рекомендует джозамицин в качестве препарата выбора при лечении хламидийной инфекции у беременных женщин.

Побочные действия

Со стороны ЖКТ : редко — потеря аппетита, тошнота, изжога, рвота, дисбактериоз и диарея. В случае стойкой тяжелой диареи следует иметь в виду возможность развития на фоне антибиотиков опасного для жизни псевдомембранозного колита.

Реакции гиперчувствительности: крайне редко — возможны кожные аллергические реакции (например крапивница).

Со стороны печени и желчевыводящих путей: в отдельных случаях наблюдалось транзиторное повышение активности печеночных ферментов в плазме крови, в редких случаях сопровождаемое нарушением оттока желчи и желтухой.

Со стороны слухового аппарата: в редких случаях сообщалось о дозозависимых преходящих нарушениях слуха.

Прочие: очень редко — кандидоз.

Взаимодействие

Другие антибиотики. Так как бактериостатические антибиотики могут снижать бактерицидный эффект других антибиотиков, таких как пенициллины и цефалоспорины, следует избегать совместного назначения джозамицина с данными видами антибиотиков. Джозамицин не следует назначать совместно с линкомицином, т.к. возможно обоюдное снижение их эффективности.

Ксантины. Некоторые представители антибиотиков макролидов замедляют элиминацию ксантинов (теофиллина), что может привести к возможной интоксикации. Клинико-экспериментальные исследования указывают на то, что джозамицин оказывает меньшее влияние на выделение теофиллина, чем другие антибиотики макролиды.

Антигистаминные препараты. После совместного назначения джозамицина и антигистаминных препаратов, содержащих терфенадин или астемизол, может отмечаться замедление выведения терфенадина и астемизола, что в свою очередь может приводить к развитию угрожающих жизни сердечных аритмий.

Алкалоиды спорыньи. Имеются индивидуальные сообщения об усилении вазоконстрикции после совместного назначения алкалоидов спорыньи и антибиотиков макролидов. Отмечен один случай отсутствия у пациента толерантности к эрготамину при приеме джозамицина. Поэтому сопутствующее применение джозамицина и эрготамина должно сопровождаться соответствующим наблюдением больных.

Читать еще:  Длительные месячные, после задержка

Циклоспорин. Совместное назначение джозамицина и циклоспорина может вызывать повышение уровня циклоспорина в плазме крови и создание нефротоксической концентрации циклоспорина в крови. Следует регулярно контролировать концентрацию циклоспорина в плазме.

Дигоксин. При совместном назначении джозамицина и дигоксина возможно повышение уровня последнего в плазме крови.

Гормональные контрацептивы. В редких случаях противозачаточный эффект гормональных контрацептивов может быть недостаточным во время лечения макролидами. В этом случае рекомендуется дополнительно использовать негормональные средства контрацепции.

Способ применения и дозы

Внутрь, проглатывая целиком, запивая водой или предварительно растворив в воде. Таблетки следует растворять как минимум в 20 мл воды. Перед приемом следует тщательно перемешать образовавшуюся суспензию. Рекомендуемая суточная дозировка для взрослых и подростков в возрасте старше 14 лет — от 1 до 2 г. В случае необходимости доза может быть увеличена до 3 г/сут. Суточная доза должна быть разделена на 2–3 приема.

Суточная дозировка для детей назначается исходя из расчета 40–50 мг/кг массы тела ежедневно, разделенная на 2–3 приема.

В случае обыкновенных и шаровидных угрей — в дозе 500 мг 2 раза в день в течение первых 2–4 нед , далее — 500 мг 1 раз в день в качестве поддерживающего лечения в течение 8 нед .

Обычно продолжительность лечения определяется врачом. В соответствии с рекомендациями ВОЗ по применению антибиотиков длительность лечения стрептококковых инфекций должна составлять не менее 10 дней.

Передозировка

До настоящего времени нет данных о специфических симптомах отравления. В случае передозировки следует предполагать возникновение симптомов, описанных в разделе «Побочные действия», особенно со стороны ЖКТ .

Особые указания

У больных с почечной недостаточностью лечение следует проводить с учетом результатов соответствующих лабораторных тестов.

Следует учитывать возможность перекрестной устойчивости к различным антибиотикам-макролидам (например микроорганизмы, устойчивые к лечению родственными по химической структуре антибиотиками, могут также быть резистентны к джозамицину).

Если пропущен один прием, необходимо немедленно принять дозу препарата. Однако, если пришло время приема следующей дозы, не надо принимать забытую дозу, а следует вернуться к обычному режиму лечения. Не следует принимать удвоенную дозу. Перерыв в лечении или преждевременное прекращение приема препарата уменьшают вероятность успеха лечения.

Вильпрафен Солютаб таблетки диспергируемые 1000 мг, №10

basket

активное вещество: джозамицина- 1000 мг (что эквивалентно джозамицину пропионату) -1067,66 мг. вспомогательные вещества:микрокристаллическая целлюлоза — 564,53 мг, гипролоза — 199,82 мг, натрий докузат — 10,02 мг, аспартам — 10,09 мг, кремний диоксид коллоидный — 2,91 мг, ароматизатор клубничный — 50,05 мг, магния стеарат — 34,92 мг.

Показания к применению

Острые и хронические инфекции, вызванные чувствительными к препарату микроорганизмами.

Инфекции верхних дыхательных путей и ЛОР-органов:

Ангина, фарингит, паратонзиллит, ларингит, средний отит, синусит, дифтерия (дополнительно к лечению дифтерийным анатоксином), а также скарлатина в случае повышенной чувствительности к пенициллину.

Инфекции нижних дыхательных путей:

  • Острый бронхит, обострение хронического бронхита, пневмония (в том числе вызванная атипичными возбудителями), коклюш, пситтакоз.
  • Стоматологические инфекции
  • Гингивит и болезни пародонта. Инфекции в офтальмалогии Блефарит, дакриоцистит.
  • Инфекции кожных покровов и мягких тканей
  • Пиодермия, фурункулез, сибирская язва, рожа (при повышенной чувствительности к пенициллину), угри, лимфангит, лимфаденит, венерическая лимфогранулема.
  • Инфекции мочеполовой системы
  • Простатит, уретрит, гонорея, сифилис (при повышенной чувствительности к пенициллину), хламидийные, микоплазменные (в т.ч. уреаплазменные) и смешанные инфекции.

Противопоказания

  • Гиперчувствительность к антибиотикам макролидам тяжелые нарушения функции печени.
  • Беременность и лактация.

Разрешено применение при беременности и в период грудного вскармливания после врачебной оценки пользы/риска. Европейское отделение ВОЗ рекомендует джозамицин в качестве препарата выбора при лечении хламидийной инфекции у беременных женщин.

Способ применения и дозы

Рекомендуемая суточная дозировка для взрослых и подростков в возрасте старше 14 лет составляет от 1 до 2 г джозамицина. Суточная доза должна быть разделена на 2-3 приема. В случае необходимости доза может быть увеличена до 3 г в сутки.

Дети в возрасте 1 года имеют среднюю массу тела 10 кг.

Суточная дозировка для детей с массой тела не менее 10 кг, назначается исходя из расчёта 40-50 мг/кг веса тела ежедневно, разделённая на 2-3 приема: для детей с массой тела 10-20 кг препарат назначается по 250-500 мг (1/4-1/2 таблетки, растворенной в воде) 2 раза в день, для детей с массой тела 20-40 кг препарат назначается по 500 мг-1000 мг (1/2 таблетки -1 таблетка, растворенной в воде) 2 раза в день, более 40 кг — по 1000 мг (1 таблетка) 2 раза в день.

Обычно продолжительность лечения определяется врачом. В соответствии с рекомендациями Всемирной Организации Здравоохранения по применению антибиотиков длительность лечения стрептококковых инфекций должна составлять не менее 10 дней.

В схемах антихеликобактерной терапии джозамицин назначается в дозе 1 г 2 раза в день в течение 7-14 дней в комбинации с другими препаратами в их стандартных дозировках (фамотидин 40 мг/день или ранитидин 150 мг 2 р/день + джозамицин 1 г 2 р/день + метронидазол 500 мг 2 р/день омепразол 20 мг (или лансопразол 30 мг, или пантопразол 40 мг, или эзомепразол 20 мг, или рабепразол 20 мг ) 2 р/день + амоксициллин 1 г 2 р/день + джозамицин 1 г 2 р/день омепразол 20 мг (или лансопразол 30 мг, или пантопразол 40 мг, или эзомепразол 20 мг, или рабепразол 20 мг ) 2 р/день + амоксициллин 1 г 2 р/день + джозамицин 1 г 2 р/день + висмута трикалия дицитрат 240 мг 2 р/день: фамотидин 40 мг/день + фуразолидон 100 мг 2 р/день + джозамицин 1 г 2 р/день + висмута трикалия дицитрат 240 мг 2 р/день).

При наличии атрофии слизистой желудка с ахлоргидрией, подтвержденной при рН-метрии: Амоксициллин 1 г 2 р/день + джозамицин 1 г 2 р/день + висмута трикалия д и цитрат 240 мг 2 р/день.

В случае обыкновенных и шаровидных угрей рекомендуется назначать джозамицин в дозе 500 мг два раза в день в течение первых 2-4 недель, далее — 500 мг джозамицина один раз в день в качестве поддерживающего лечения в течение 8 недель.

Диспергируемые таблетки Вильпрафен Солютаб могут быть приняты различными способами: таблетку можно проглотить целиком, запивая водой или предварительно, перед приёмом, растворить в воде. Таблетки следует растворять, как минимум, в 20 мл воды. Перед приёмом следует тщательно перемешать образовавшуюся суспензию.

голоса
Рейтинг статьи
Ссылка на основную публикацию
ВсеИнструменты
Adblock
detector